Сергій Куюн і його «А-95» – оператори корупційних схем на паливному ринку України

Сучасний український паливний ринок можна охарактеризувати актуальним зараз терміном – гібридний. В основі ціноутворення тут лежить не вільна конкуренція, а сірі і чорні схеми, корупція та інформаційні війни. При цьому, останні тісно переплетені і зі схемами, і з корупцією.

Розглядаючи основних гравців в інформаційному сегменті українського ринку нафтопродуктів, не можна пройти повз досить активної та агресивної ТОВ «Консалтингова група «А-95» і її незмінного директора Сергія Куюна. Тим більше, що не так давно вони шумно і «по-багатому» відзначили своє десятиліття.

Лощений бородань у центрі – це і є директор і засновник ТОВ «Консалтингова група «А-95» Сергій Куюн Олександрович, який за сумісництвом також заснував громадську організацію «Центр енергетичних досліджень», а також ФОП, з видом діяльності – «дослідження громадської думки».

Необхідно зазначити, що Сергій Олександрович справжній професіонал у цій сфері і давно займається специфічним інформаційним супроводом паливного бізнесу.

З 2002 по 2009 рік він обіймав посаду головного редактора “Нафторинок”(ТОВ “Видавничий дім “ЮПЕКО”), яку в терміновому порядку покинув у зв’язку з порушенням кримінальної справи проти одного з її засновників – Чернецького, за фактом вимагання при участі у рейдерських атаках на мережу заправок компанії “Вік-Ойл”. У ЗМІ дії UPECO з використанням підконтрольних їй видань, в т. ч. видання “Нафторинок”, характеризувалися як PR-підтримка спроби рейдерського захоплення групою “Приват” мережі азс “УТН-Схід”.

Саме тоді Сергій Куюн зрозумів, що ринок нафтопродуктів чекає свого інформаційного «Остапа Бендера», який знає 400 порівняно чесних способів відбирання грошей у «нафтобаронів».

Ось як Сергій Олександрович сам описує своє становлення.

«Прийшов час, коли хочеться приймати рішення самому і бути, як то кажуть, куюном свого щастя. Коли ти найманий працівник, ти змушений працювати там і з тим, з ким тобі вкажуть. Спускають на навчання якихось дебільнуватих родичів, можуть забути поставити кондиціонер, купують найдешевші меблі і комп’ютери. Все це було і все це до 2008 року дістало неймовірно. Ну і до всього цього зростаючі борги із зарплати перед тобою і колективом, який ти ведеш за собою. А тим часом один з власників фірми нещодавно змінив нову “трійку” BMW на новенький Porsсhe, а другий почав масштабне будівництво за містом …

Так ось дуже захотілося офіс – щоб зручно і комфортно, нормальний монітор, кава-машину і т.д. »

Примітно, що навіть через 10 років пана Куюна найбільше хвилює купівля дорогих автомобілів його колишнім керівництвом. Мабуть цей юнацький комплекс та спонукав його завести парк джипів:

  • Вольво ХС90 (2017 року випуску);
  • Тойота Прадо (2005 року випуску );
  • Форд Ренджер (2014 року випуску).
По темі:  Александр Фельдман - базарный аферист и политический приспособленец

Потрібно визнати, що ТОВ «Консалтингова група «А-95» практично заробила на ці автомобілі, адже декларований річний дохід компанії становить приблизно 6 мільйонів гривень. Правда на зарплати співробітникам вистачати вже не повинно було б. Але мабуть не всі платежі проходять офіційно…

Як це працює? За що платять?

Це ключові питання. Адже «нафтобаронів», як їх називає сам Сергій Куюн, важко віднести до любителів благодійності. А викладають гроші продавці нафтопродуктів за наступні послуги:

  1. Рекламу своїх підприємств. Саме за це платяться внески за участь у заходах типу «Petroleum Ukraine 2016». І ці гроші Сергій Куюн чесно відпрацьовує, в тому числі, і шляхом розміщення псевдоаналітичних оглядів у «Дзеркалі тижня». Як видно з скріншотів, саме ті, хто платять і є позитивними героями публікацій С. Куюна. В принципі, це не протизаконно, але до чесної журналістики і аналітики, погодьтеся, має вельми віддалене відношення…

2. За дискредитацію своїх опонентів. А ось тут ми підібралися до реального бізнесу пана Куюна, глибоко захованого за ширмою семінарів, конференцій і симпозіумів. Тут у бій йдуть і проплачені журналісти, і замовні статті, та маніпулювання громадською думкою. Наприклад, через проплаченого журналіста дискредитувати WOG, а в коментарі заодно м’яко зачепити і свою клієнтуру, щоб не розслаблялася і не забувала фінансувати «А-95».

3. За відсутність інформаційної атаки на свої компанії. Все попереднє – це так, дрібна підробіток. Головне джерело тіньового заробітку пана Куюна – це шантаж і вимагання шляхом публікації (або загрози їх опублікування) компрометуючих статей. І треба сказати – платять практично всі. Причому, частково легально – за так звані «маркетингові, інформаційно-консультаційні послуги», а здебільшого – в кишеню ФОПу Сергію Куюну. Одні з норовливих – «Укртатнафта» і група «Приват» настільки розлютили нашого «Остапа Бендера» небажанням платити, що тепер є постійними головними героями «аналітичних фейлетонів» експерта Куюна, його команди, афілійованих журналістів і навіть друзів-народних депутатів.

По темі:  Сергей Куюн из «А-95» - обман клиентов и государства как стиль жизни

Ви не повірите, але 80% публікацій С. Куюна присвячені саме дискредитації цих компаній.

А ось і примери доходів за цими напрямками:

Таблиця 1. Структура доходів 2016 рік

4. За введення в оману населення та окремих гравців ринку. З цією метою даються інтерв’ю з прогнозами цін на паливо, перспективами розвитку ринку. При цьому закладаються саме маніпулятивні моменти, які спонукають споживача і дрібних трейдерів до неправильних, але таких вигідних паливним монополістам рішень.

5. За інформаційні атаки на державні і правоохоронні органи в інтересах найбільших нафтотрейдерів. Наприклад, атака на Міністерство оборони і СБУ в інтересах «Галнафтогаз» (не даремно вони тільки в 2017 році офіційно проплачені «А-95» більше одного мільйона гривень, і трохи менше – особисто в кишеню ФОПу Куюну). При цьому, боротьба з корупційними схемами в держзакупівлях вміло маскує очевидне лобіювання інтересів «своїх рідних» монополістів.

Висновки з цієї історії ми пропонуємо зробити читачам. Зазначимо лише, що здавався з далека полум’яним борцем з корупційними схемами Сергій Олександрович Куюн виявився на перевірку звичайним «остапом бендером», якийі намагається «забрати» свій мільйон у сучасних нафтових «Корейок». При цьому, він не гребує використовувати в своїх цілях воєнний стан – активізуючи свої інформаційні атаки, спрямовані на рейдерське захоплення, а часом і знищення підприємств і навіть цілих виробничих комплексів.

В кінці дозволимо собі процитувати Сергія Олександровича: «кожен сам куюн, свого щастя», а від себе додамо: і репутації…