Ніким раніше небачену, нечувану і небувалу за розмахом, нахабством, рівнем правового нігілізму та руйнівними наслідками для держави Україна цифрову аферу з безпосередньою участю Володимира Зеленського, народних депутатів, вищих посадових осіб офісу президента, Верховної Ради, Уряду та інших органів державної влади провернули в Міністерстві цифрової трансформації у грудні 2020-го під час виплат «8000 Зеленського» постраждалим від запровадження карантину для запобігання поширення COVID-19.
І хоча в Мінцифрі як завжди кричать про всесвітню перемогу та закликають Уряди інших розвинутих країн негайно вчитися «нашому передовому досвіду» — насправді, маємо діло з важким фінансовим злочином на суму понад три мільярди гривень та актом зі всіма ознаками цифрового тероризму, здійсненого вищими посадовими особами центрального органу державної влади, спеціально створеного для запобігання таким проявам.
Отже, що сталося, і чому риторика наших слів така категорична.
Кримінальна історія розпочалася наприкінці 2020-го з запланованої владою спроби роздати одноразову матеріальну допомогу фізичним та юридичним особам для компенсації збитків від запровадження чергового локдауну.
На задумку керманичів «слуг народу» виплата невеликих за розміром грошових сум значній кількості людей мала б знову підняти безнадійно впавші рейтинги партії та загасити хвилі народних протестів від жахливих наслідків бездарного правління країною, які дуже лякають ЗЕ.
З огляду на значну кількість обездолених, брак часу та нестримне бажання піару (явити наочно «всю міць» давно анонсованої президентом «цифрової держави», щоб аж у очах затьмарилося) — більшість з заяв про допомогу вирішено було приймати в електронній формі через смартфон.
Для цього віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров та його «діджитальна команда» повинні були забезпечити технологічну можливість для такого майбутнього всепереможного хайпу, а «слуги народу» — закріпити все це на законодавчому рівні через голосування у сесійній залі парламенту.
Відповідний проект №4429 від 26.11.2020 «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» ініційований Володимиром Зеленським, був визначений парламентом для розгляду та прийняття як невідкладний, і вже 04 грудня став повноцінним Законом.
Він передбачив три різні види виплат з окремим для кожної з них порядком взаємодії між заявниками, органами державної влади та казначейством.
Перша з них одноразова матеріальна допомога застрахованим особам стосувалася фізичних осіб та ФОПів, дві інші: одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання та одноразова компенсація витрат суб’єктам господарювання — юридичних осіб.
Для реалізації права на виплати ФОПам, фізичним та юридичним особам потрібно було заповнити, підписати та подати відповідні юридичні документи — заяви, форми, спосіб подання, підтвердження отримання і результати розгляду яких, а також порядок виплати допомоги і компенсацій були деталізовані окремими постановами № 1231, № 1233 та № 1234 прийнятими на одному і тому ж засіданні Кабміну та підписаними в один і той же день — 09.12.2020 Денисом Шмигалем.
Але «диявол криється в деталях» — і «рогаті, хвостаті та з копитами» там в них поміж слів і речень дійсно є, бо зміст цих документів різниться і дуже суттєво.
Щоб повністю відмежуватися від паперу та перейти на електронні документи потрібно багато чого — це і дотримання вимог основних «цифрових» законів України: Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг, Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, і купи нормативних актів, державних та галузевих стандартів, а також повна технічна готовність розроблених ІТ-систем та наявність кваліфікованого персоналу.
До електронних документів (щодо реквізитів, правил підписання та строків зберігання) закон пред’являє ті ж самі вимоги що і до паперових — але, повинно бути не гірше, зручніше, надійніше, достовірно та без жодних проблем.
Не існує юридично-значимого електронного документа без обов’язкових реквізитів та кваліфікованого електронного підпису (КЕП), а повноцінної інформаційно-телекомунікаційної системи для надійної обробки та збереження інформації — без комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), це основи основ.
Вищезазначені постанови Кабміну передбачали наступний порядок подачі заяв та взаємодії між заявниками та органами державної влади:
- для одноразової компенсації витрат суб’єктам господарювання — в електронній формі з КЕП через електронні сервіси Державної податкової служби (з отриманням першої та другої квитанції про доставку і результати розгляду);
- для одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання — в електронній формі з КЕП через Єдиний державний веб-портал електронних послуг чи на папері до органу державної влади;
- і лише для одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам (виплата 8000) через Єдиний державний веб-портал електронних послуг та мобільний додаток «Дія» — зовсім ніяк і без нічого!!!.
Ні КЕПу, ні реального підписання та відправлення, ні жодного підтвердження про отримання та результати розгляду (деталі з коментарями заявників у статті 8000 Зеленського — «Дія» не витримала наруги).
Написав всього кілька слів та цифр на екрані в «Дії» — і більше нічого не потрібно: «заява вважається поданою у разі заповнення ідентифікованою особою всіх полів форми»!!!
Гасіть світло, зливайте воду — приїхали!!! «Дієві» рулять!!!
І хоча в тій же постанові Кабміну № 1233 міститься затверджений обов’язковий зразок заяви для її заповнення, підписання та відправлення в орган державної влади — Мінцифра на нього «повністю забила» і в своїх програмних модулях для «Дії» вирішила не реалізовувати.
А навіщо, легше ж просто «обійти» закон, «навішати всім локшини на вуха», «вивернутися як завгодно» та «олохотронити» президента, парламент та уряд — ніж витрачати купу часу та зусиль на «якусь там бюрократію».
Трах-барабах і готово!!! Головне — побільше криків про перемогу, відосиків, роликів та заказних статей у ЗМІ за гроші…
Перегляд двох офіційних роликів від Мінцифри про «заповненя», «підписання» та «відправлення» «заяв» (для мобільного додатку та порталу) повністю підтверджує наше відкриття: жодна із фізичних осіб чи ФОПів, яким виплатили по «8000 Зеленського» чи відмовили в цьому — оформлений та підписаний КЕП юридично-значимий документ (заяву за затвердженою Кабміном формою та змістом) з проханням про виплату Мінцифрі не подавали!!!
Повний 100% «ребрендінг» — і жодної технічної можливості на порталі та в мобільному додатку «Дія»!!!
Підтверджується це беззаконня і в особистому відео від Мстислава Баніка — директора директорату розвитку електронного урядування Мінцифри та головного з розробки «Дії».
Отже, 3,2 мільярди гривень з бюджету для 400 тисяч обездолених виплатили запросто так — в Мінцифрі нема ніяких первинних документів на витрачені з бюджету кошти, а також і від всіх тих кому у цьому відмовили!!!
Просто дві «галочки», IBAN і два натиснення на віртуальну кнопку «Далі».
Миттєво, зручно, сучасно — пишіть листи в один кінець «дієвим» та очікуйте!!!
Жахливе поєднання чудо реформ та відвертого головотяпства від Міші Федорова і його команди — важко навіть собі уявити який безлад відбувається там у них в головах.
Програмне забезпечення було «сире», постійно «глючило», «вилітало», змінювалося та дороблялося в авральному режимі — тож з якоїсь чергової ітерації «покращень» перестали навіть перейматися будь-якою імітацією відображення зави на екрані.
По факту, авторизовані через BANK-ID користувачі мобільного додатку «Дія» передали в Мінцифру від себе лише інформацію про номер рахунку в форматі IBAN, КВЕД та підтвердження місця роботи.
Але ж, ідентифікація користувача через BANK-ID зовсім не дорівнює підписанню електронного документа КЕП і не відміняє собою таку обов’язкову вимогу законодавства — це, як кажуть в Одесі, «дві великі різниці».
Отриману інформацію Мінцифра відфільтрувала через свій «чудо-алгоритм», взаємодію з реєстрами та велику кількість очей та рук волонтерів на відповідність умовам надання допомоги, сформувала списки «достойних» та передала їх в Пенсійний фонд для повторного вивчення, обробки та здійснення виплат (деталі тут).
А історія з відсутністю первинних документів для виплат та подальші запитання від правоохоронних органів назавжди залишилися на Мінцифрі.
Заява — добре відомий та поширений у світі документ для великої кількості юридичних дій: за нею приймають та звільняють з роботи, надають відпустку, виплачують матеріальну допомогу, одружують та розлучають, відкривають та закривають бізнес, ініціюють кримінальні справи, реєструють народжених та хоронять, роблять аудит та перевірки.
Майже все в сучасній правовій державі робиться за юридично-значимими документами.
Уявіть для прикладу виплату щорічної матеріальної допомоги для понад 200 тис. державних службовців у всіх органах державної влади без написаних заяв, електронні декларації без підписання КЕП та фактичного відправлення в НАЗК, непідписану та невідправлену звітність до ДПС просто у себе на екрані, бухгалтерські проводки без жодних підтверджуючих документів, непідписаний договір, рахунок, акт, наказ, закон чи постанову Кабміну.
Думаю, що прикладів достатньо — яка кара передбачена в ККУ для таких «сміливців», які на такі дії наважаться?
Тут треба бути або зовсім «нарваним» без «жодної клепки в голові» щоб витворяти таке, або…
Те, що портал та мобільний додаток «Дія» працють у тестовому режимі і не мають КСЗІ — добре відомо у експертній спільноті та Комітеті Верховної Ради з питань цифрової трансформації
За рік в Мінцифрі для мобільного додатку не спромоглися завершити розробку та впровадити КЕП у будь-якому виді — тож створювати та підписувати юридично-значимі документи він просто «не вміє».
Отже, піар акція з подачею заяв на виплати через «Дію» з самого початку була 100% аферою — і щоб не вплутувати в неї та «не палити своїх», президентський законопроект №4429 через профільний Комітет ВР з питань цифрової трансформації просто «не проганяли».
Іншими ж «слугами народу», як завжди, просто зманіпулювали перед голосуванням, а останні деталі для можливості скоєння злочину вимальовували вже на рівні постанови Кабміну.
Чи говорив Михайло Федоров Володимиру Зеленському, керівництву парламенту та іншим лідерам партії «Слуг народу» подробиці того, у що він їх дійсно втягував, і чи розумів все сам до кінця — наразі невідомо.
В Мінцифрі є фахівці, які дійсно розуміються в юридичних та технічних питаннях довірчих послуг, КЕП та електронних документів — але, чому ж їх не залучили до розробки проекту закону Зеленського та постанов Кабміну Шмигаля?
Чи вони добре знали про те що коїться і просто вирішили «не дути проти вітру»?
Ми запитали про все це у Мінцифри, але відповідей не дочекалися.
На Різдво (7 січня 2021 року) на офіційному веб-сайті ОП за відсутності президента на Банковій (під час коли він активно селфився та катався на лижах у Буковелі) з’явилося повідомлення від Володимира Зеленського про величезні здобутки Михайла Федорова та його команди, і що далі перемог буде ще більше (див. Ганяв на лижах, а думав про ІТ — буковельські пригоди Зеленського).
У нас є великі сумніви щодо авторства цього послання, а також хотілося б зауважити — що Олексія Гончарука звільнили й за значно менші витівки та проступки.
Невже дилетанство та варварство «нових облич» настільки розплодилося, що остаточно та безповоротно назавжди перемогло собою досвід і професійність?
Як бачимо, «діджитальна команда» цифрового віце-прем’єр-міністра Михайла Федорова та й він сам (за наслідками прийнятих управлінських рішень) виявилися набагато небезпечнішими для держави ніж атака відомого вірусу-шифрувальника «Petya.A» чи добре сплановані та щедро профінансовані ГРУ і ФСБ злочинні дії тренованих хакерських груп.
«Під прапором перемог» та «гаслом боротьби з бюрократією» ці «реформатори» скоюють злочини та самі добровільно без примусу знищують основи цифрової держави своїми ж руками.
Громадська організація «Науково-дослідний центр правової інформатики»
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.